“Російський” слід у біографії волинського ректора: за які заслуги Коцан отримав медаль ветерана ВМФ Росії

13 Березня 2019, 19:10
big-3d351b6d3096d8de253fa860398ce0bc

Ігор Коцан – досить відома постать не лише на Волині, а й в Україні загалом: доктор біологічних наук, академік, ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. За 13 років при посаді, чоловік нажив неабияких статків та був удостоєний багатьох відзнак.

Серед грамот та подяк у Ігоря Коцана вдосталь і медалей та нагрудних знаків:

2007 — золота медаль Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова “Михайло Петрович Драгоманов 1841–1895 рр.”;
2008 — пам’ятна медаль Міністерства закордонних справ України “90-річчя сучасної дипломатичної служби України”;

2009 — Бронзова медаль Президії адміністрації Люблінського воєводства “За заслуги у пожежних справах”;

2010 — орден Святого Юрія-Переможця;

2010 — срібна медаль “Князь Василь-Костянтин Острозький”;

2015 – медаль “Григорій Сковорода”, та ін.

Однак, в офіційній біографії ректора волинського вишу чомусь не вказана ще одна не менш цікава відзнака – “Медаль ветерана ВМФ”. Так-так! Медаль “Военно-морского флота” Російської Федерації.

Хоча ректор Східноєвропейського університету Ігор Коцан у 1984-1986 роках і служив у лавах Радянської армії, та де саме – в офіційній біографії не вказано. І усе б нічого, та медаль військово-морських сил РФ була видана Коцану Ігорю Ярославовичу “26 июля(июня) 2011 года”. Відзнака – оригінальна, про що свідчить підпис голови ради ветеранів ВМФ РФ, Адмірала флоту В.Н. Чернавіна. Більше того – посвідчення до медалі завірено мокрою печаткою Російського нагородного комітету.

Згідно даних в мережі інтернет, Володимир Чернавін – Герой СССР, останній головнокомандувач Військово-морських сил СССР, голова Міжрегіональної громадської організації “Союзу моряків-підводників ВМФ Російської Федерації”, який по нині мешкає у Москві і є провідним експертом Міноборони Росії.

Що ж до медалі, то журналістам вдалось відшукати її у переліку офіційних нагород Російської Федерації.

Єдина відмінність – колір стрічки на п’ятикутній колоді, який змінили кілька років тому. Та дивує не це, а те, за які такі заслуги Ігоря Коцана було удостоєно такої високої відзнаки Російської Федерації. Адже в офіційному описі медалі чітко вказано: “Згідно Положення, медаль “Ветеран ВМФ Росії” вручається ветеранам Військово-морських флоту за вислугу років і бездоганну службу.

І це – фактично за кілька років до початку війни на сході України через анексію Криму і неофіційне вторгнення російських військ на Донбас.

Навіть, якщо теоретично припустити, що Ігор Коцан прибав медаль ветерана ВМФ Росії на чорному ринку і підробив запис у посвідчення – це щонайменше викликає подив. Адже ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, який до слова знаходиться у Луцьку, завжди офіційно декларував про дотримання європейського вектору розвитку освіти і науки в Україні. Тож за які особливі заслуги він отримав таку високу нагороду він ради ветеранів МВФ – лишається загадкою.

Однак, з огляду на те, що й диплом доктора наук він також отримав у Росії – стає очевидним його давнє приятелювання з зовнішнім неофіційним ворогом країни. Зокрема, ЗМІ свого часу оприлюднили інформацію про те, що свій диплом доктора наук ректор СНУ Ігор Коцан отримав у російській cтруктурі “Международный межакадемический союз”, яка відома тим, що за плату пропонує захист наукових робіт та наукові звання. Про це писали журналісти “Российской газеты” (це розслідування російських журналістів збереглося лише у кеші пошуковиків. Воно показує розцінки за наукові звання, які пропонує вказана структура – авт.) – писав Інформаційно-аналітичний портал “Четверта влада”, який не так давно зазнав тиску з боку невідомих структур.

“Высшая межакадемическая аттестационная комиссия” (ВМАК) своїм рішенням № 0182-2Д від 17 червня 1998 року присвоїла звання доктора біологічних наук Коцану Ігорю Ярославовичу. І вручила диплом ДБ № 0103.

У докторській дисертації Ігор Коцан досліджував тему впливу краєзнавчої діяльності на розвиток підлітків. Однак згодом Ігор Ярославович чомусь передумав послуговуватись своїм вченим званням і вирішує отримати ступінь доктора наук вже в Україні.

Виявилось, що його докторська дисертація схожа із російською. І навіть назви робіт повністю ідентичні: “Физиологическая характеристика влияния туристско-краеведческой деятельности школьников на их организм” і “Фізіологічне обґрунтування ефективності впливу туристично-краєзнавчої діяльності на організм підлітків”. У самій дисертації можна знайти чимало подібного: від актуальності проблеми до досліджень та використаної літератури.

Перший раз ректор став “російським” доктором у 1998 році, а українську дисертацію захистив у 2000 році. Чинною на той час була Постанова Кабміну “Про затвердження порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань”. Зокрема ч.12 цього Порядку передбачає що “… Докторська дисертація повинна містити раніше не захищені наукові положення…”, а в заяві на ім`я голови спеціалізованої вченої ради потрібно зазначити чи вперше захищається дисертація.

І таких дивних співпадінь у біографії ректора волинського вишу Ігоря Коцана – доволі багато. Тим не менше, на неодноразові спроби журналістів різних місцевих видань поспілкуватись з ним і поставити кілька цікавих питань – академік, доктор наук і “ветеран ВМФ” не реагує. Вочевидь, ректор Східноєвропейського національного університету, який носить ім’я славетної поетеси Лесі Українки, свого часу пробував грати на “кількох фронтах”. Тож заручившись підтримкою давніх знайомих у Росії – зумів отримати звання доктора наук та ще й – був удостоєний такої вагомої медалі. Однак за які заслуги – лишається таємницею.

Автор:
https://p-p.com.ua

КОМЕНТАРІ (0)

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування

За яку політичну партію ви готові проголосувати на виборах до парламенту?