Дві сесії – два пікети: тернопільська «Свобода» копає собі яму

5 Грудня 2017, 10:06
DSC_0584

З інтервалом в один тиждень у Тернополі відбулося дві сесії – обласної та міської рад. Обидві супроводжувалися пікетами і спровокували їх, власне, представники ВО «Свобода».

На сесії обласної ради «свободівці» стали мало не головними спікерами і така ситуацію, очевидно, була для націоналістів прогнозованою. Щоправда, лише друга частина – розгляд кадрових питань. А ось того, що у залі піднімуть питання про депутата-скандаліста Олександра Башту «свободівці» не планували. Попередньо вони узгодили це питання з кількома дружніми фракціями, тож розбір польотів щодо інциденту з побиттям жінки-поліцейської у сюжет пленарного засідання не входив. Зрештою, і бунтувати не було кому.  Більшість фракцій або мали за плечима власні косяки, про які воліли б мовчати (наприклад, порошенківці та ляшківці), або були в одній упряжці з «свободівцями» щодо кадрових питань, або ж просто виявились занадто слабкими, щоб витримати дискусію з досвідченими націоналістами. Але тут нагодою скористалися давні опоненти «Свободи» – прибічники Садового. Вони не упустили можливості публічної страти депутата-провокатора і стали вимагати від корпусу бодай якогось покарання для Башти. Але решта колег їх не підтримали, тож усе залишилося на рівні балачок. Запропонований проект рішення щодо позбавлення Башти права виступів у раді більшість депутатів не підтримали, з тріском проваливши іміджеве для ради питання.

Друга серія виступів розпочалася наприкінці сесії, коли у зал зайшли лемки. У руках вони тримали плакати з гаслами: «Не дамо знищити Лемківське село» тощо.  Спершу депутати не могли зрозуміти, чого саме ті вимагають. Та слово взяв головний «свободівець» ради, голова фракції Олег Сиротюк. Він вдав, що не розуміє стурбованості людей, бо, мовляв, ніхто нічого в них не забирає. Натомість заявив, що «свободівці» не підтримають кандидатуру обраного під час відкритого конкурсу директора КП «Лемківське село» Віри Дудар через її приналежність у минулому до Партії регіонів.

Попри те, що за кандидатку лемки стояли горою, Сиротюк заявив, що це ганьба для Тернопільщини повертати до влади тих, через кого на Сході гинуть наші хлопці. Мовляв, він не зможе пояснити їм, чому поки ті воюють, депутат підтримує колишніх регіоналів.

Та ці заяви всього-на-всього окозамилювання. Насправді ситуація значно банальніша. У «свободівців» були власні «розклади» щодо «Лемківського села». Вони планували отримати квоту, якщо не на посаду директора, то бодай заступника.  А не отримавши ні першого, ні другого, зайняли позицію «баба Яга – проти» і вирішили  разом зі своїми ситуативними союзниками заблокувати питання. В результаті бій «свободівці» програли, але саме цим пікетом  і запам’яталось засідання.

Менш ніж за тиждень ще більш драматичні події розгорнулися під стінами міської ради. Її традиційно в облогу взяли «свободівці» та правоохоронці, не допускаючи до засідання своїх трьох екс-побратимів. При цьому «свободівці» вкотре продемонструвати подвійні стандарти: з одного боку вони мало не з піною у роті захищали свого побратима, який розпочав бійку з поліцейськими і серйозно вдарив по іміджу політичної сили, з іншого – виганяли депутатів, які нібито зганьбили партію, не проголосувавши за ініційовані проекти.

Тим не менше, блокада триває уже не один місяць. Трійко депутатів не можуть потрапити на засідання через фізичні перешкоди, які не без допомоги правоохоронців чинять прибічники «Свободи».

Раз у раз такі сутички підсилюються пікетами. Спершу через Генплан та незаконне будівництво, потім через торф’яні котельні. Зараз бунт матусь викликала ініціатива щодо відшкодування коштів за перебування у закладах освіти незареєстрованих в обласному центрі дітей. У попередніх випадках свободівський мер Сергій Надал ігнорував подібні дискусії. Йому вдавалося знайти підхід до необхідної кількості  депутатів, тому, щоб там не говорили активісти, їхні аргументи нівелювало голосування. Цього разу соціальний вибух таки вивів Надала з рівноваги і навіть після засідання питання компенсації витрат залишилось відкритим. У ході дискусії він перейшов на далеко не дипломатичну лексику, нагрубив молодим жінками і назвав села «паразитами».

Чи має останній пікет серйозну загрозу для мера? Не зовсім. Більшість протестувальників, власне, особи, які не прописані в Тернополі, а отже не є потенційними виборцями. Але іміджу очільника міста це завдало серйозної шкоди. Адже мова йде не про невдоволених мешканців одного будинку чи купку громадських активістів, а соціальну сфери, яка торкається значно ширшого кола людей. Якщо більшість скандалів проходить повз тернополян, бо їх не цікавить ні яким фірмам мерія перераховує гроші, ні як вона фальшує документи, то питання дітей та освіти для них таки дуже близьке.

Варто додати, що дана ініціатива, за словами сільських голів, виникла не просто так. Таким чином Надал намагається довколишні населені пункти схилити до думки, що їм потрібно приєднуватися до міста. А це може різко змінити політичну ситуацію у раді та забезпечити їй нові ресурси.

До речі, під час сесії міської ради у зал не могли потрапити не тільки депутати-вигнанці, а й журналісти. При цьому, одній з представниць ЗМІ активний «свободівець» вирвав з рук телефон та перешкоджав зйомці, про що вона повідомила в поліцію. Поліцейська, матусі, журналісти… Очевидно, таке поводження з жінками є нормою для команди Тягнибока. До повного щастя бракує лише побити бабусь – тоді націоналісти, які з разу в раз топлять себе у скандалах, втрать свій основний електорат, який забезпечив їм перемогу на минулих виборах.

Автор:
Репортер

КОМЕНТАРІ (0)

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування

Хто з тернопільських політиків є найавторитетнішим?